Втерти носа кому, в ролі прис. –
1. провчити.
Рогач. Ну ж, юнаки! Орда б вас полонила, татарва б вас подавила!.. Глоба. Та невже ж нема такого, котрий втре носа хвалькові? (Кропивницький, Твори, т. V, 1959, стор. 167); Старшина. Бач, у дядька пішов! Дуже цікавий! Гляди, щоб і тобі, як дядькові, не втерли носа. Були хазяїни. А тепер твій дядько – бурлака, чабаном десь служить,–а все через те, що розумний дуже (Карпенко-Карий, Твори, т. І, 1960, стор. 43);
2. перевершити когось у чому-небудь.
Про те, що Гребешок, можливо, стане його вітчимом, Павло, звичайно, давно догадувався... Вадим Сергійович не абихто, а суддя! «Мій батько – суддя!» Цими словами і Віталієві можна втерти носа (Письменна, Злочин Надії Поліщук, 1961, стор. 255–256).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"