18. Вставне слово, що вказує на послідовність і зв'язок думок, ужито в реченні

• Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні.

• Певності, звичайно, не було.

• Мовляв, підстерігав він зі своїми людьми валки ординців, нищив їх, а їхню здобич роздавав пограбованим.

• Ще — чого доброго — коли-небудь уночі прийде та й заріже за жито!

• Навпаки, козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й високого благородства.