18. Вставне слово, що вказує на послідовність і зв'язок думок, ужито в реченні

• Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожиш.

• Бувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала коло хати на все село.

• Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона.

• В його інституті теж, певно, лекції почались.

• Немає сонця — десь воно, проте, живе і світить: за хмарами пливучими, за снігом, за млою переливною.