18. Вставне слово, що вказує на послідовність і зв'язок думок, ужито в реченні

• Ой піду я степом, лугом, заспіваю — може, доля й відгукнеться в темнім гаю.

• Немає сонця — десь воно, проте, живе і світить: за хмарами пливучими, за снігом, за млою переливною.

• Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь. 

• Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то, значить, муки ті святі!

• Отже, хоч небожата-жіноцтво вже і знали і корились своїй долі, та защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання.