1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово

(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.

• Густі високі вишні зовсім ЗАКРИВАЛИ од вулиці вікна й стіни, наче густий ліс.

• Без тебе я перекотиполе, що його вітер несе в СІРУ безвість.

• ЦАРЮЄ в цьому едемі гармонійний лад, де є місцинка кожній квіточці, усякій травинці, найменшому зеленому листочку...

• Ходить серед вуликів і щось намовляє БДЖОЛЯТАМ.