10. Однорідними додатками ускладнено речення

(1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2)Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4)А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5)Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.

• друге

• п’яте

• третє

• четверте