15. Зразком постмодерної поезії є рядки

• «Все повторялось: і краса, й потворність. / Усе було: асфальти й спориші. Поезія - це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі»

• «Він бігав наввипередки з вітром, / Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, / І купався коло млина, і лежав у піску, / І стріляв горобців з рогатки».

• «Рідко, нене, згадую про тебе, / Дні занадто куці та малі, / Ще не всі чорти живуть на небі, / Ходить їх до біса на землі».

• «Вклякніть, белетристи, / Від Благої Вісти, - / Ми не просто Хтось Там, / - Ми є бубабісти. / Вас навколо Себе / Будем гуртувати».

• «Господи, гніву пречистого / благаю - не май за зле. / Де не стоятиму - вистою. / Спасибі за те, що мале / людське життя, хоч надією / довжу його в віки».