10. «Тут, у тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного “я”, якому я даю волю. Тут, у глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі...» – зізнається оповідач твору
Юрія Яновського
-
Олександра Довженка
-
Миколи Хвильового
-
Григора Тютюнника
-
Івана Багряного