Вересень, що пахне кавунами, Зупинився у зелений присмерк, Заховався під стару ялину Й білченя у пазусі зігрів. Захопивши пензля у ялиці, Підхопивши фарби із ожини. Підійшов, щоб малювати листя Вже поснулих на ніч ясенів По дорозі доторкнувсь листочка У берізки ніжної тихцем. Бешкетливо засміялись очі Не впізна її на ранок клен. 20.09.97 |
|
Вересень
Теги: осінь, вірші, пейзажна лірика, поезія