| Упала осіння сніжинка На мармур і стала сльозою. На неї нога наступила Байдужа, перетворивши на лід. І лягла вона на поталу Мережаною красою Перша осіння сніжинка Вісниця зими. А місто байдуже мчало, Жалілось, що не мало тепла, А на мармурі зникла краса. 27.10.96 автор - Леся Скорик © "Світ слова" |
|
