Коротко і ясно,
Довго і розмито
Десь душа блукає
Спалахами Віта.
На яких широтах
Якір опустила,
Бо вже по-старому
Серце заболіло.
Весна приблудила
Світлими очима
В світі прибирає
Наче господиня
Ясно вдень чудовий,
В небі синь розлито
А душа зникає
Спалахами Віта.
02.03.99
автор - Леся Скорик © "Світ слова"