-6-
Я тут здавна гість.
Та як гість не можу мовчати.
Зрідка щось говорю,
А мені сміються услід.
Навчати, а не повчати -
Я чуюся як вони.
Але не чуюся ними,
Тому переступаю межу
Туди і сюди.
Я намагаюсь забрати
Очі і руки,
Щоб вони відчули.
Але лише камінь стіни
Приносять вони звідти.
Камінь, якого я не знаю.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"