Україно-мати подивись
на синів-орляток сизокрилих.
І в минуле летом повернись.
Встань з колін, о нене Україно.
Розцвіла весна у небі,
Від блакиті світиться усе.
Чи дістанеться щастя тобі?
Чи життя тя славу принесе?
Козаків ми правнуки, нащадки
Безталанні - Безвідповідальні.
Стоїмо ми всі тепер в безодні.
Чи за гранню, чи на грані.
Тебе надалі будем берегти
Твої степи, ліси, поля.
Повір, Вкраїно, й далі йди!
Вперед же, Вітчизно моя!
автор - Леся Скорик © "Світ слова"