Увага! Тренувальні тести з теми

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

 

Підготовка до ЗНО з української мови та літератури індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова" Запис за телефоном (viber)  0664302060

Коротко про кличний відмінок:

Шпаргалка з кличного відмінка:

Кличний відмінок детально.

чол. рід на -а	Жіночий рід
Зак-я:  –а ч.р.  (крім жа, ча, ша)	Зак-я: -а (крім жа,ча,ша)	Зак-я: -жа, -ча, -ша	Зак-я: -я	Зак-я: на приг.	Зак-я: -ія, або -'я	Зак-я:  –я пестливі слова та імена
О	О	Е	Е	Е	Є	Ю
Саво, Миколо	жінко, лавко	круче, меже	рілле	ноче, вісте	мріє, сім’є	Наталю, бабусю, матусю

Чоловічий рід на приголосний

суфікси -ик, -ок, -ко	укр. заг. назви на приг. ч,ш (крім ж), по батькові	іншомовн. імена на приг. г,к,х	Дід, син, тато	закінчення на -й або -ь, -ар
У	У	У	У	Ю
батьку, синку	слухачу, погоничу, Петровичу	Жаку, Фрідріху	Діду, сину, тату	Юрію, лікарю, ясеню
без суф. -ик, -ок, -ко Зак-я: о	на приг. укр. заг. назви на ж, яр, ир і слово «базар»	Укр. імена на ж, ч, ш, дж:	із суфіксом -ець	Прізвища, геогр. назви з суф. -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн)
Е	Е	Е	Е	Е
Петре, орле, Дніпре	тесляре, стороже	Довбуше	женче, хлопче (але: бійцю, знавцю)	Щоголіве (Щоголів), Києв

 

Закінчення іменників у Кличному відмінку однини

Відміни/Групи	Тверда (тв. приг.)	М’яка (м’як. приг. (я))	Мішана (ж,ч,ш)
І (ч., ж., спільн. рід на –а,я)	-о	-ю, -е (-є)	-е
ІІ (ч.,р. на приг., -о; с. рід на –о, е, я )	-е, -у	-е, -ю,	-е, -у
ІІІ (ж.р. на приг., мати)	-е, -и
IV (с.р. на –а,я (суф. –ат, -ят, -ен))	-а, -я

 

1 відміна. Однина. Кличний відмінок:

У кличному відмінку однини іменників першої відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю.

а) Закінчення -о мають іменники твердої групи: дружино, Ганно, книжко, Михайлівно, перемого, сестро.

б) Закінчення -е мають іменники м’якої та мішаної груп: воле, земле, Катре, робітнице, душе, круче;

закінчення -є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа: Маріє, мріє, сім’є, Соломіє, а також Іллє.

в) Закінчення -ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю.

Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно.

1 відміна. Множина. Кличний відмінок.

У кличному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з називним: баби, дочки, жінки, робітниці.

 

2 відміна. Однина. Кличний відмінок

Іменники другої відміни в кличному відмінку закінчуються на -у (-ю), -е.

а) Закінчення -у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик, -ок, -к-о): батьку, синку, ударнику;

іншомовні імена з основою на г, к, х: Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідриху;

деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж): погоничу, слухачу, товаришу;

також іменники діду, сину, тату.

б) Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Віталію, вчителю, Грицю, краю, лікарю, місяцю, пролетарю, розмаю, ясеню.

в) Закінчення -е мають безсуфіксні іменники твердої групи: Богдане, голубе, друже, козаче, мосте, орле, Петре, соколе, Степане, чумаче;

іменники м’якої групи із суфіксом –ець: женче (від жнець), кравче, молодче, хлопче, шевче (але: бійцю, знавцю);

деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж: Довбуше;

загальні назви з основою на р, ж: гусляре, маляре, стороже, тесляре, школяре.

г) Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), такі як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів, при звертанні мають як форму називного, так і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове та ін.

Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Лебедине, Львове.

Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).

Примітка 2. У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію.

Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук, добродійко Скирда, товаришу Гончар.

Примітка 4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.

2 відміна. Множина. Кличний відмінок

У кличному відмінку множини іменники другої відміни мають форму, однакову з називним: брати, робітники; діячі, товариші; краї, учителі, пролетарі; моря, села.

 

3 відміна. Однина. Кличний відмінок

У кличному відмінку, що вживається переважно в поезії, іменники цієї відміни мають закінчення -е: вісте, любове, радосте, смерте.

3 відміна. Множина. Кличний відмінок.

У називному, знахідному та кличному відмінках множини іменники третьої відміни мають закінчення -і: відповіді, вісті, осі, тіні; ночі, подорожі.

 

4 відміна. Однина.

У називному, знахідному та кличному відмінках однини іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шиплячого -а): галченя, голуб’я, гуся, дитя, ім’я, козеня, плем’я, коліща, курча, лоша.

4 відміна. Множина.

У називному та кличному відмінках множини іменники четвертої відміни мають форму: на -ят-а: гусята, телята;

після шиплячого -ат-а: курчата, лошата;

-ен-а: імена, племена.

 

Увага! Тренувальні тести з теми

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Читайте також інші теми розділу "Фонетика" та "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір,"Синтаксис.Пунктуація" згідно вимог ЗНО.