http://www.zoofirma.ru/

Слово

Слово, чиє б воно не було,

то рідко є продукт довгої праці,

найчастіше то є крик зболеної душі,

що мимовільно пада на папір віршем.

І ті слова стають перлами,

Що прикрашають уста авторів і не тільки.

Вони освітлюють душу, народ.

В цих перлах відбивається духовне життя.

Їх не здатна висушити ніяка спека реакції,
навпаки - в такі часи з'являється завжди хтось,

хто поїть спраглий народ цілющою росою.

І народ оживає.

січень 1995 р.

 

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, громадянська лірика, слово, творчість

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/