Чомусь до мене усім завше байдуже.

Аж доки я не лізу просто межи очі.

Тоді мені скажуть: настирлива.

Прагне, щоб її пожаліли.

А мені хочеться, щоб помітили

Ще тоді, коли не ридається,

Коли воно лише народжується.

А нікому справи нема.

А тому, що мені так хочеться.

А в іншому все інакше.

Вони по іншому відчувають біль.

І потребу розради.

І когось хтось теж не розраджує.

І ховаються всі позаочі.

І коли ми розумітимемо

Коли комусь болить?

7.05.98

автор - Леся Скорик © "Світ слова"