Лише подих твій почула легкий,
Як крок став крилатим.
Як очі стали бачити глибше
Як небо стало глибше
Любове, яку силу дано тобі Богом
Як коряться тобі живі
Возносиш ти їх в небеса
І вони возносять тебе
Як промінці дельфіни з
морських невідомих глибин
Вириваються на сонце
Так і ти з безмежного
Данайку вириваєшся
Не як його божество
А як вільний і чистий
І вищий
Незміримо вищий
І ти бачиш сонце,
Вдихаєш повітря,
Бачиш небо
Бережи цей стан польоту
І якщо втратиш його,
Якщо океан знову накриє
ТЕБЕ,
Ти живеш одним - 
ЧЕКАННЯМ
А диво приходить або повертається
в кожному подихові, звукові пісні,
в кожному слові книги
Адже все це створили такі ж
Люди, які прагли того ж
ЛЮБОВІ
Найвищого, чого можна прагнути.
Злітай, серце, злітай
Зі звуками незрозумілих слів
Злітай, відчуй сонце, небо.
Бодай у снах, мріях, мареннях
Відчуй і чекай... чекай.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"