Я з тієї країни, що не вперше іде на майдани.

Я з тієї країни, що не дозволить знущань.

Страшний кожен удар, краплі крові, що впали із рани.

На весь світ в кожнім серці тривогою й болем кричать.

Я з тієї країни, що може і вміє боротись.

Ми терплячі, це правда, та лише до якоїсь межі.

Почалася зима, та вона нас не охолодить,

Бо ялинка кривава лишила слід у душі.

Я з тієї країни, що не вперше стоїть на граніті.

Я з тієї країни, яка уже не змовчить.

Мої друзі, сестри й брати ті студенти побиті.

Звідки ж родом ошалілі оті «беркути»?

02.12.2013.

автор - Леся Скорик ©