1. Правильно підкреслено літеру на позначення наголошеного звука в слові
А олень Б колесо В читання Г випадок
2. Частку «не» треба писати разом у варіанті
А не/зовсім зрозумілий В не/всі з цим обізнані
Б зошит не/підписано Г не/забутня подорож
3. Суфікс -ов- має прикметник, утворений від іменника
А плащ Б читач В ситець Г насіння
4. Помилково вжито слово в рядку
А розв’язувати задачу В заказати букет квітів
Б уникнути небезпеки Г перекладати болгарською
5. Неправильно утворено форму слова у варіанті
А пане Костянтине Б для всіх дослідників В восьмидесяти років Г візьмімо участь
6. Спонукальним є речення
А Жінки втомились бути непрекрасними. В Весна прийшла, та якось несподівано!
Б За правду, браття, єднаймось щиро. Г Шматок землі, ти звешся Україною.
Прочитайте текст і виконайте завдання 7—10.
(1) Боляче буває дивитися, як падає зірка. (2) Як/би хотілося запримітити, звідки вона зірвалася й куди мала б упасти спіткнувшись на рівному місці. (3) Дивишся у високий морок, де щойно був залишений слід. (4) Дивишся, вражений, сподіваючись, що не вмерла зірка, що спалахне вона в іншому місці.
(5)Про/те ні, не спалахнула. (6) А потім не встигаєш помічати, де й котра зірка зірвалася, полетіла до/низу. (7) Що їх манить туди? (8) Що жене їх стрімкими табунами? (9) Яка непереможна сила старої землі? (10) Чи не та сама сила, що пробуджує в мене любов до неї, що все тримає на цьому світі? (11) Оглянься! (12) Прожиті твої дні летять слідом за тобою, що/миті згасаючи в темряві минулого...
7. Фразеологізмом є вислів
А на рівному місці Б високий морок В не вмерла зірка Г темрява минулого
8. Окремо в цьому тексті треба писати
А як/би Б про/те В до/низу Г що/миті
9. Простим реченням з відокремленою обставиною є
А друге Б четверте В шосте Г дванадцяте
10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А другому Б четвертому В десятому Г дванадцятому
11. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
|
А п’ятниць, їстоньки, яблунька Б якість, кукурудза, український В гайок, об’єднування, сьогодення |
Г серйозний, щебечуть, джміль Д рюкзак, перемивають, кар’єра |
12. Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
А Словник являється надійним джерелом інформації.
Б Камера схову розташована на першому поверсі.
В Ялту вважають одним з найкращих курортів.
Г Директор банку перебуває за кордоном.
Д У санаторії є кілька басейнів з морською водою.
13. Спрощення в групах приголосних на місці пропуску позначається на письмі в усіх словах рядка
А блис..нути, улес..ливий, очис..ний, реміс..ник
Б проїз..ний, хрус..нути, балас..ний, віс..ник
В доблес..ний, якіс..ний, хрес..ний, випус..ний
Г безшелес..но, гігант..ський, виїз..ний, облас..ний
Д корис..ний, заздріс..но, хворос..няк, тріс..нути
14. Без апострофа треба писати всі слова в рядку
|
А верб..я, кур..йозний, тьм..яний Б моркв..яний, розз..явити, цв..яшок В дзв..якнути, ін..єкція, різдв..яний |
Г дво..ярусний, різьб..яр, Лук..янович Д духм..яний, присв..ята, прим..ятий |
15. Літеру «и» треба писати на місці обох пропусків у рядку
|
А Пр..дніпровська залізниця, пр..вабливі ціни Б пр..зупинити виробництво, пр..чудовий зразок В пр..бічники реформ, пр..зирливе ставлення |
Г виконати пр..погано, подарунковий пр..мірник Д кадрове пр..значення, пр..звище секретаря |
16. Подвоєне «нн» треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
|
А бездога..ий, страше..ий, студе..ий Б свяще..ий, довгожда..ий, безіме..ий В невблагá..ий, орли..ий, ешело..ий |
Г незбагнé..ий, моното..ий, безці..ий Д леви..ий, електро..ий, благослове..ий
|
17. Закінчення «-е,(-є)» у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку
|
А друг, Григорій, пісня, Київ Б земля, Зоя, директор, подруга B художниця, козак, Степан, мрія |
Г Надія, школяр, добродій, Віктор Д хлопець, Іван, площа, товариш |
18. Граматичну помилку допущено в рядку
|
А яскравіші декорації Б краща інсценізація |
В найвиразніший монолог Г якнайкраща постановка |
Д щонайсучасне трактування |
19. Правильно утворено форму 3-ї особи множини від інфінітива
|
А бігти – біжуть Б свистати – свистають |
В хотіти – хотять Г сідати – сидять |
Д губити – гублять |
20. Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено в рядку
|
А Р.в. ста вісімдесяти семи Б Д.в. сто вісімдесяти семи |
В З.в. ста вісімдесят сім |
Г О.в. ста вісімдесятьма сіма Д М.в. (у) сто вісімдесяти семи |
21. Вставне слово, що вказує на послідовність і зв’язок думок, ужито в реченні
А Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.
Б Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.
В Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.
Г Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.
Д Розв’язати проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент.
22. Двокрапку треба поставити в складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)
А Здобули волю відшукали долю.
Б Посієш впору збереш зерна гору.
В Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать милуюся.
Г Повіяв вітер по долині пішла дібровою луна.
Д Знаю одне мені вистачить сил подолать перешкоди.
23. Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини «У неділю ми обов'язково поїдемо до Києва...» додати
|
А незважаючи на люті морози. Б якщо купимо квитки на потяг. В бо вже скучили за рідним містом. |
Г так що неодмінно відвідаємо Лавру. Д щоб краще дізнатися історію столиці. |
24. Установіть відповідність між фразеологізмом і його значенням.
|
1 неопалима купина 2 земля обітована 3 лепта вдовиці 4 наріжний камінь |
А невеликий, посильний вклад Б вершина творчості В місце заповітної мрії Г те, що живе вічно Д основа, базис |
25. З’ясуйте синтаксичну роль виділених слів (цифра позначає наступне слово).
Ніколи не треба забувати про своє призначення й (1)завжди пам’ятати, що (1)митці покликані народом для того, аби показувати (3) світові насамперед, що життя (4)прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мистецьких благ.
|
А обставина |
Б підмет |
В додаток |
Г іменна частина присудка |
Д означення |
26. Доберіть приклад до кожного виду речення.
|
1 означено-особове 2 неозначено-особове 3 узагальнено-особове 4 безособове |
А Раніше, аніж наказувати, навчись коритися. Б Мені невесело було й на нашій славній Україні. В Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги. Г Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп’янками. Д Озеро в лісі, в озері – ліс. |
27. Доберіть приклад до кожного типу речення.
|
1 складнопідрядне 2 складносурядне 3 складне безсполучникове 4 складне з різними видами зв’язку |
А Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля. Б Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати. В Треба дати зрозуміти, що світ наш не замерзає і не згасає. Г У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед. Д Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. |
28. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
|
Знову осінь... (1)Знов у дальній вирій Птаство з (2)України відліта, У високім (3) піднебеснім вирі Піднебесну путь (4) свою верста. |
А дієслово Б іменник В займенник Г прикметник Д прислівник |
Читання й аналіз тексту Синє яблуко для Ілонки
(1,2) Сидить Ілонка біля хати така сумна, аж хустка на голові займається. Перед нею стерні та стерні. Є і ліс, на який уже дихнула осінь.
(3-6) Оце тільки повернулася з лікарні. Ішла селом, а люди, хто стрічався, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не прийма, а хіба тіло дурне, щоб саме по собі наростало. То так. А тільки ж чому барилась?
(7,8) Димко (Дмитро її) вже й картоплю викубляв і пізні сливи познімав, хоч на роботі з темна до темна.
(9-11) їй і не віриться – вдома. Он коза на обніжку спить. Справнюща та біла. Он дика грушка всолодала і розімліла. А півники давно в колодочках, кукурікають і б’ються, аж пір’я летить.
(12-21) Через її задуму проторохтів віз. Це Сергій з діжкою води брати. Жвавий і моцніший за коня.
– Здрастуйте, тітко! Прибули?
– Атож. Воду на город повезеш?
– Ну.
– Хай Параска з Ольгою до мене ввечері зайдуть.
– Скажу, та чи зайдуть. Там огірків, як гороху, набралося. До ночі будуть.
– Аби морозу не кинуло.
– А по радіо передавали два градуси.
– От-то.
(22, 23) За Сергієм прокурявилося, і знову лагідна тиша. Дерева, як цівки, бабине літо розпускають.
(24-30) А признайся, Ілонко, боїшся? Як привезли тебе в лікарню, а тоді в другу переклали. Слідом попід руки жінку завели, а вона звивалась і кричала: «Убийте, вдавіть мене, не хочу! Що вирячились? У нас тут у кожній смерть сидить!» – «Заспокойся, – сказала ти, – не поможеться. А може, ще й мине» – «Стара карга, – вискнула жінка, – тобі все одно здихати, а в мене одне в пелюшках, а друге тільки ходити навчилось!» – «Жити всім хочеться, дитино», – одказала ти. А потім одвернулась до вікна, а там сонце слабке, мов крапля олії, висіло.
(31-34) Не прикидайся, боїшся. Бо все життя чогось чекала. Поки Дмитро вивчиться, поки сини підростуть, поки хату поставите. Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати. Лесю, внучку, як згадає, так сльози і вдавлять. Ти ж моя маленька бабуська, казало.
(35-38) Позаторік будуватися кінчили. Кухня, зала, спальня і ще одна спальня – про гостей. Туди килим повісили, як за корову грошей уторгували, і двоє ліжок, мов пароплави, поставили. Коли немає довго листів, то підеш туди, посидиш, перини переб’єш.
(39-43) Любиш ти нову хату, хоч довго звикнути не могла. Уже кругом цегляні стіни звели, уже й дах, наче капелюх, звісився, а ти майстрам вариш, а собі сліз не збереш. Тепер хто не зайде – й похвалить. Чисто, прибрано, доріжок понатикала, рушники дівоцькі почепила. Аж цвіте скрізь. Дмитро завжди з чобітьми носиться – наче й поставить ніде.
(44-50) Аж ось і він. Скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається.
– Лоню! – гукнув ще здалеку, а ближче застидався. – Як добралася?
– Автобусом прямо ізвідти сюди.
– А в хаті була? Я тут той наче й не насмічував. Там у газовій плиті юшка зварена. Може, води од Гаманів принести?
– Чого ти? Я й сама принесу. А обідав?
– На таборі.
(51-56) Замовкли. Ілонка дивилась на його вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку, і щасливо думала, скільки в неї попереду роботи.
– Там винограду кичок десять нав’язалося. Зріж, як хочеш.
– А синіх яблук уже й немає. Мабуть, дощі пострушували та вітер позбивав.
– Не може бути! – аж скрикнув. – Ану ходім!
(57) Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки.
(58) У траві гнилички мухи доїдали, а на яблуні – порожньо.
(59-63) «Як я жив із тобою? Чи хоч після весілля водив тебе в сад або на річку? Чи жалів тебе, як тягали колоди, носили відрами цемент і накладали глиною стелю? Чи питав, що болить у тебе, коли вночі, щоб мене не розбудити, виходила з хати і до ранку блукала на подвір’ї? »
– Не може бути, – ще раз видихнув Димко.
(64-68) Він скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався, нарешті дістався до верхівки. Ех-х-х! Щосили труснув, і поодиноке листя, злітаючи, осміхнулось до неї.
– Я й хотів назбирати, та хіба за роботою вправишся, – обтрушуючи, звинявся перед нею. – Іще ті дітлахи. Ось мотнуся в колгоспний сад, там точно зосталися.
(69-72) Уже хотів до мотоцикла, але повернувся, вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки.
– Ось на, вже поналивались.
– Нащо ти? – спаленіла.
(73-81) Схитнув плечима і знов одступив. Пом’явся, а тоді спитав:
– А як там... у Чернігові... що сказали?
– Нічого, – обізвалась тихо, – того нема.
– А тримали довго.
– Вигрівали. Усе якимись лампами.
– Так справді? Справді нема?
– Кажу ж.
– Слухай! Ну й заживемо ми з тобою, жінко! – Він гупнув картузом об землю, ляснув себе в коліна, а тоді по підборах. – Село загуде!
(82, 83) Жартома, як у молодості, зісмикнув на плечі їй хустку, підстрибом кинувся до хвіртки.
(84-86) Нараз їй стало млосно. Поточилася, обіперлася об стовпець. Треба ж отак зледащіти! А мотоцикл уже деренчав. У колесі бадилинка застряла і летіла невідомо куди...
За. Пономаренко 800 слів
29. Змістові тексту НЕ ВІДПОВІДАЄ твердження
А Дія, зображена в новелі, відбувається восени.
Б Дмитро з Ілонкою мають нову дерев’яну хату.
В Ілончині сини живуть далеко за межами України.
Г Ілонка дуже схудла, перебуваючи в лікарнях.
30. Буяння життя навколо Ілонки авторка показує через усі образи, ОКРІМ образу
А грушки (рядок 10) Б огірків (рядок 18) В дерев (рядки 22, 23) Г сонця (рядки 29, 30)
31. Діалоги тієї самої пари персонажів наведено в усіх рядках тексту, ОКРІМ
А 14-21 Б 45-50 В 54-56 Г 74-81
32. Слова, виділені в словосполученнях «вироблений піджак», «роз’їжджені черевики», «звинявся перед нею», авторка вживає для
А створення образів простих і щиросердних людей
Б підкреслення того, що дія новели відбувається в селі
В достовірного відтворення місцевого колориту
Г ілюстрування бідності, нужденності існування героїв
33. Авторка натякає в новелі на казкові образи зі світової драматургії й кіно. Прочитайте запропоновані фрагменти й виберіть правильне твердження щодо твору Любові Пономаренко.
|
«Синій птах» – п’єса-казка Моріса Метерлінка. Дочка і син Дроворуба засинають і бачать прегарний сон. До них з’явилася Фея й послала дітей на пошуки Синього птаха. Він був їй потрібен для хворої онуки. Однак щастя не можна привласнити та приручити. За ним треба йти все життя, шукаючи його в усіх усюдах – чудове й невловиме. Синій птах не дається в руки, він вабить нас усе життя, визначає наші сподівання й діяння. |
«Три горішки для Попелюшки» – фільм-казка за мотивами твору Шарля Перо. Головна героїня казки, Попелюшка, – добра, весела й смілива дівчина. Як хлопчисько-шибеник, вона відмінно стріляє, скаче на коні, а, як усі дівчатка, вірить у чудеса і для їх утілення має три горішки, в одному з яких виявився й весільний подарунок для неї
|
А Дмитро й Ілонка все життя соромилися своїх почуттів, тому й не мали справжнього сімейного щастя.
Дмитро хоче хоч якось компенсувати брак уваги до Ілонки, бо розуміє, що все життя вони використали не для того, щоб бути щасливими.
В Ілонка ціле життя чекала на казкового принца, Дмитро ж розумів щастя меркантильно й приземлено.
Г Ілонка переконана, що їхнє з Дмитром щастя ще попереду, тому й уважає чоловіка своїм казковим принцом.
34. Рядки 31-43 характеризують Ілонку як людину
А м’якосерду, яка ніколи не відстоює власної думки й кориться забаганкам інших
Б прагматичну, яку в житті передусім цікавить комфорт, створений у власній оселі
В старосвітську, для якої тихе, хоч і бідне сімейне щастя важливіше, ніж заможність
Г турботливу, для якої створення затишку є виявом любові до чоловіка й дітей
35. Рядкам 24-43 відповідає фрагмент рецензії, наведений у рядку
А Використовуючи звертання до героїні, другу особу займенників і дієслів, авторка прагне розповісти про все потаємне, що знають лиш вона й Ілонка.
Б Любов Пономаренко насамперед надає слово героям, тому новела пересипана діалогами з використанням неповних, питальних і окличних речень.
В Життя навколо Ілонки буяє й вирує. Майстерно трансформовані письменницею народні фразеологізми допомагають передати його строкатість, повноту.
Г Стосунки подружжя розвивалися як у традиційній патріархальній українській сім’ї. Тому й лексика, що їх характеризує, доволі скупа й просторічна.
36. Образ Дмитра змінюється від початку до кінця твору. Основоположною є зміна
А від інфантильності (...завжди з чобітьми носиться – наче й поставить ніде... – рядки 42-43) до сентиментальності (...вивернув кишеню, чорну, мов кузня, і подав їй три горішки... – р. 69, 72)
Б від імпульсивності (...скочив із мотоцикла, біжить, картузом утирається... – рядок 44) до виваженості (...схитнув плечима і знов одступив… – рядок 73)
В від турботливості (...там у газовій плиті юшка зварена... – рядки 47, 48) до легковажності (...підстрибом, кинувся до хвіртки... – рядки 82, 83)
Г від безпорадності (...вироблений піджак, на роз’їжджені черевики, на комір, виношений у мотузку ... – рядки 51, 52) до рішучості (...скинувся на стовбур, ковзав черевиком по гілках, чіплявся за суччя, обламувався... – рядки 64, 65)
Частина 2 Українська література
37. Зворушливе прощання матері з сином зображено у творі
|
А «Засвіт встали козаченьки...» Б «Дума про Марусю Богуславку» |
В « Чи не той то Хміль...» Г « Віють вітри...» |
Д «Бондарівна»
|
38. В уривку зі «Слова про похід Ігорів» «Сонце йоту тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила» йдеться про
А Святослава Б Ігоря В Кончака Г Всеволода Д Овлура
39. «Щоб бути зачинателем нової української літератури – мало самого таланту: треба мати український хребет. Той хребет, який крізь усі лихоліття й катастрофи знову й знову випрямляється і утверджує вільне людське право – бути собою» – сказано про
|
А Пантелеймона Куліша Б Івана Франка |
В Григорія Квітку-Основ’яненка Г Івана Котляревського |
Д Григорія Сковороду |
40. «Написати рідною мовою історичний роман, дотримуючись суворих правил форми, властивої цьому різновиду епосу» – таке завдання поставив перед собою
|
А Григорій Квітка-Основ’яненко Б Михайло Коцюбинський |
В Панас Мирний Г Пантелеймон Куліш |
Д Григорій Сковорода |
41. На малюнку зображено епізод твору

А Панаса Мирного
Б Івана Карпенка-Карого
В Марка Вовчка
Г Івана Нечуя-Левицького
Д Григорія Квітки-Основ’яненка
42. Іван Білик закликав створити «народний роман на основі щирого реалізму»
|
А Григорія Квітку-Основ’яненка Б Івана Нечуя-Левицького |
В Панаса Мирного Г Василя Стефаника |
Д Ольгу Кобилянську |
43. «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала», – зізнається
|
А Борис Тетерваковський Б Михайло Черевань |
В Омелько Кайдаш Г Мартин Боруля |
Д Максим Ґудзь |
44. «Парубок моторний / І хлопець хоть куди козак, / Удавсь на всеє зле проворний, / Завзятіший од всіх бурлак» — сказано про персонажа
А поеми Б балади В драми Г комедії Д Думи
45. Образ Вічного революціонера оспівано в поезії
А Тараса Шевченка Б Лесі Українки В Миколи Вороного Г Олександра Олеся Д Івана Франка
46. Вислів «Кров людська – не водиця, проливати не годиться» суголосний ідеї твору
А «Земля» Б «Місто» В «Кайдашева сім’я» Г «Камінний хрест» Д «Мартин Боруля»
47. Зізнається ліричний герой вірша:
|
«Я сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив - Дитинно, злотоцінно» |
А Олександра Олеся Б Миколи Вороного В Максима Рильського |
Г Павла Тичини Д Володимира Сосюри |
48. «Наповнена милосердям до свого нещасного сина, розіп'ятого на хресті фанатичної ідеї» героїня твору
|
А «Подвійне коло» Б «Момент» |
В «Я (Романтика)» Г «Три зозулі з поклоном» |
Д «За мить щастя» |
49. «Завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом» прагне
|
А Василь Кравчина Б Григорій Многогрішний |
В Іван Половець Г Мокій Мазайло |
Д Степан Радченко |
50. Справжнє прізвище автора твору «Сом» —
А Кандиба Б Губенко В Фітільов Г Лозов’ягін Д Тобілевич
51. «Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав тпрамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя» — так зображено подружжя: А Сірків Б Яркових В Федорчуків Г Запорожців Д Половців
52. «Ще як я підходив до загсу – думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське – і заноровиться... І навпаки думалось: а що, як сидить такий, що не тільки прізвище, всю Україну змінив би?» – ділиться враженнями головний герой твору
|
А «Мартин Боруля» |
Б «Мина Мазайло» |
В «Максим Гримач» |
Г «Момент» |
Д «Місто» |
|
53. «Ми з нею рідні. Ми з одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс. Батьки у нас безстрашні й невпокорені і матері посивілі від сліз», - так про себе й Марусю Чурай говорить |
А Іван Іскра Б Мартин Пушкар В Гриць Бобренко Г Семен Горбань Д Яким Шибилист |
54. Україна як утрачений рай постає в «зболеному сні» ліричному героєві поезії
|
А Ліни Костенко Б Василя Симоненка |
В Василя Стуса Г Євгена Маланюка |
Д Богдана-Ігоря Антонича |
55. «Сміливі завжди мають щастя» – такою є ідея твору
|
А «Я (Романтика)» Б «Подвійне коло» |
В «Маруся Чурай» Г «Тигролови» |
Д «Три зозулі з поклоном» |
56. «Патріархом» літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» називають
|
А Івана Драча Б Василя Стуса |
В Ігоря Римарука |
Г Богдана-Ігоря Антонича Д Юрія Андруховича |
- 57. Установіть відповідність між назвами двох творів одного автора.
|
1 «Українське альфреско» 2 «Катерина» 3 «Подвійне коло» 4 «Intermezzo» |
А «До Основ’яненка» Б «Моя автобіографія» В «Страшні слова, коли вони мовчать» Г «Тіні забутих предків» Д «Шаланда в морі» |
- 58. Установіть відповідність між жанром і назвою твору.
|
1 роман 2 повість 3 поема 4 комедія |
А «Мартин Боруля» Б «Хіба ревуть воли,як ясла повні?» В «Кайдашева сім’я» Г «Наталка Полтавка» Д «Мойсей» |
59. Установіть відповідність між персонажами того самого твору.
|
1 Григорій Многогрішний 2 Лаврін Кайдаш 3 Іван Іскра 4 Лукаш |
А Мотря Довбиш Б Галя Вишняк В Медвин Г Кирило Тур Д Килина |
60. Установіть відповідність між письменником і висловлюванням про нього.
|
1 Микола Куліш |
2 Олександр Довженко |
3 Валер’ян Підмогильний |
4 Павло Тичина |
А «...“Соняшні кларнети” – це переважно книга передчуття сподіваного щастя, передчуття, яке так і не справдилося, – лірика 1917р. і перед нею...»
Б «Він ніколи не збивається в “Місті” на поезію в прозі – вічна біда нашої прози... Він уміє загнуздувати свої почуття розумом...»
В «Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її зміст...»
Г «Тільки епохальні п’єси можуть викликати таку велику дискусію і тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п’єси й роблять у театрі епоху...»
Д «І, можливо, під впливом гнітючих обставин письменник звертається до чарівного оазису свого трудового життя – до незабутнього, здивованого, “зеленоокого” дитинства...»
61. Прочитайте наведений текст.
Увічливість, вихованість, шляхетність прикрашають будь-яку людину.
Але ввічливість може бути сухою, вихованість – поверховою, шляхетність – показною.
Як же відрізнити справжні чесноти від удаваних?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
Роботу запишіть на бланку Б. У разі потреби використовуйте чернетку.
Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
- << Попередня
- Наступна
