6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в замріянний гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (З)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то безжурний жайвір бризнув на галявину іскри невичерпного натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого пестливого співу?

• Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми скатами.

• Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

• Людина не позначена любов’ю не зможе звести серця для добра.

• Розрум’янена, ошаліла, Тоня з розгону налітає на брата, кидається йому на шию.