6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в замріянний гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (З)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то безжурний жайвір бризнув на галявину іскри невичерпного натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого пестливого співу?

• Птахолови минали березовий гай, пронизаний пасмами світла. 

• Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками. 

• Людина не позначена любов’ю не зможе звести серця для добра.

• Переляканий, розтривожений, я вискакую в затоплений місячною повінню двір.