Краплина спада по краплині
Мить за миттю втіка
По краплині з нас зникає життя
А я все згадую, як цвіли сади,
Як пелюстки злітали ніжно-білі
Як кружляли заметілі. І води
Спивало небо й височіло
Як синь із нього в очі йшла
Душа, як малювалась синявою
А ніжне листя, що дає життя
Всьому живому згадай
Як тріпотіло під Зефіром
За цю малу хвилину ти віддай
Усі багатства за єдине диво
У синяві кружляло два птахи
Тонули в ній і знову виринали
На небі білі, мов свічки
На хмарі сірими здавались
Можливо, то зірвались пелюстки
Зірвались і у щасті кружляли.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"