Ніч спадає, спати треба
Втома закипає у думках
І душа - пожадлива амеба
Бгає серце - полохливий птах.
Музика сумбурно в вуха б'ється
Нищачи замки кістяні
За рукою сон уже женеться -
Обриває списані рядки.
На добраніч, нічко чорноброва,
На добраніч, діти-малюки
На добраніч... завмирає слово
На добраніч, всі, усі-усі.
02.03.99
автор - Леся Скорик © "Світ слова"