Життя мого усмішки яскраві
Сяють наче дивний самоцвіт.
Нові надії, пошуки і справи
Вперед знов кличуть у новий політ.
Міцніші крила, бо сильніші мрії.
Потужніш серце, бо співа душа.
Хто не боровсь, не підкорив стихію,
Хто полум’ю давав не одкоша -
Прийняв як друга, полюбив як брата,
Ступив на стежку із жарин.
Тому біда – це вже не втрата.
Той у борні вже не один.
Життя мого нові акорди
Складаються в мелодію одну.
І серце б’ється рівно й гордо
За світ, в якому я живу.

15.08.2006

автор - Леся Скорик ©