http://www.zoofirma.ru/

Сон (“У всякого своя доля…”) Тарас Шевченко - 15

Зміст статті

 

А де ж твої думи, рожевії квіти,

Доглядані, смілі, викохані діти,

Кому ти їх, друже, кому передав?

Чи, може, навіки в серці поховав?

О, не ховай, брате! розсип їх, розкидай!

Зійдуть, і ростимуть, і у люди вийдуть!

Чи ще митарство? чи вже буде?

Буде, буде, бо холодно,

Мороз розум будить.

І знов лечу. Земля чорніє,

Дрімає рсзум, серце мліє.

Дивлюся: хати над шляхами

Та городі: з стома церквами,

А в городах, мов журавлі,

Замуштрували москалі;

Нагодовані, обуті

І кайданачи окуті,

Муштруються... Далі гляну:

 

Теги: зно, список літератури, українська література, читати онлайн, завантажити безкоштовно

Коментарі   

+2 #2 kira_kodrjana@inbox. 12.05.2013, 21:04
Господи, в його віршах стільки стогону та нарікань на лиху долю, аж читати соромно :sad:
Цитата
+9 #1 Oleg 17.02.2011, 17:08
Москалі хай почитають!!! 8)
Цитата

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/