Пітьма світліє. Вранішня зоря
Встає над полем, маревом повитим.
Стих соловей. Вороння крик зняло...
Тут русичі червоними щитами
Степ перекрили, прагнучи собі
Звитяг і честі, Ігореві - слави.
У п'ятницю схрестилися мечі.
Здригнулись половці, змішалися, побігли!
Розсипавшись, мов стріли, по степу,
Помчали русичі чарівних половчанок,
А з ними - золото, єдваби, оксамит;
Кожухами, опанчами, парчею
Та іншим узороччям половецьким
Вимощували шлях через болота...
Багровий стяг, біляста хоругов,
Бунчук червоний й ратище срібляне
Хороброму дісталися звитяжцю.
Дріма в степу Олегове гніздо.
Далеко залетіли соколята!
Для кривди не народжені вони
Ні беркуту, ні кречету, ні круку,
Ім'я якому - дикий половчанин!
Кончак біжить, неначе сірий вовк;
Гзак поспішає вслід йому до Дону.
Коментарі
Ні! Це далеко не все! "Слово..." займає приблизно 24-29 аркушів А4 десь 12 шрифту!
А твір і справді фіговий! Взагалі нічого не ясно( Не знаю, як то треба нам вчити!..
Ще й на ЗНО... (чи як його?..) Згодна з Тим!
Угорі сторінки - внизу показує наступну.
Цей твір - перлина української літератури.
Але важкий для розуміння... (принайні з першого разу мало що врізається в пам`ять)
Стрічка RSS коментарів цього запису