Увага! Тренувальні тести з теми
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Підготовка до ЗНО з української мови та літератури
індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова"
Запис за телефоном (viber) 0664302060
Самостійні (повнозначні) частини мови:
Іменник – назва предмета, особи, явища (хто? що?): комп’ютер, батько, сніг.
Прикметник – назва ознаки (який? чий?): новий, молодий, холодний.
Числівник – кількість предметів, порядок предметів при лічбі (скільки? котрий?): два, четвертий.
Займенник – заміняє іменник, прикметник, числівник, проте він неконкретний (можна сказати аморфний, неточний) (оскільки заміняє вищеназвані частини мови, то й питання його співпадають з питаннями цих частин мови: хто? що? який? чий? котрий? скільки?)
Увага! Власне слова «хто», «що», «який», «чий», «котрий», «скільки» є займенниками і саме на них будується майже половина займенників, тому варто їх запам’ятати.
Розряди займенників:
— особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони);
— зворотний (себе);
— присвійні (мій, твій, наш. ваш, його, її, їх (їхній));
— питальні (хто? що? який? котрий? чий? скільки?) (в питальному реченні);
— відносні (хто, що, який, котрий, чий, скільки) (в розповідному реченні);
— заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки) (творяться додаванням до «хто», «що», «який», «чий», «котрий», «скільки» заперечної частки «ні»);
— неозначені (дехто, дещо, деякий, хтось, щось, хто-небудь, що-небудь, абихто, будь-хто, будь-що та ін.) (творяться додаванням до «хто», «що», «який», «чий», «котрий», «скільки» різних частинок);
— вказівні (цей, оцей, той, отой, такий);
— означальні (сам, увесь, усякий, кожний, інший).
Увага! Займенник варто вивчити прискіпливо, адже через те, що він відповідає на кілька питань і має не один розряд, його можна сплутати з іншими частинами мови.
Дієслово – називає дію (що робити? що зробити?): писати, купувати, знайти.
Інфінітив – неозначена форма дієслова (початкова), впізнаємо по суфіксу «ти» в кінці: працювати (є ще особові форми дієслова: (я) працюю, (ти) працюєш і т.д.)
Дієприкметник – змінювана форма дієслова, називає ознаку предмета за дією (який? яка? яке? які?): написаний, куплений, знайдений.
Часи |
Активні дієприкметники |
Пасивні дієприкметники |
|
теперішній час |
дієслівна основа теп. ч. + -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий) квітувати – квітуючий (сад) |
НЕ ВЖИВАЮТЬСЯ: СУФІКСИ: -Ш, -ВШ (кілька винятків: перемігший, бувший) |
|
минулий час |
основа інфінітива + -л(ий) скресати - скреслий (лід)
|
основа інфінітива перехідних дієслів + -н(ий), -ен(ий), -т(нй) прочитати – прочитаний (текст) засклити – засклений (балкон) сплести – сплетений (вінок) |
Увага! Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові широко не вживаються. Зокрема, зовсім перестали вживатися активні дієприкметники теперішнього часу на вираження діючої ознаки людини. Вони замінюються складнопідрядним реченням: перевиконуючий план робітник – робітник, що перевиконує план.
Зовсім не утворюються дієприкметники від дієслів на -ся: той, що навчається; той (те), що світиться.
Дієприслівник – незмінювана форма дієслова, виражає додаткову дію підмета (що роблячи? що зробивши?): вибираючи, відпочивши, працюючи, закохавшись.
Впізнаємо по суфіксах (незмінних): -учи, -ючи, -ачи, -ячи, -ши, -вши (інколи до цих суфіксів додається постфікси «ся» («сь») – посміхаючись, обійнявшись).
Увага! Дієприслівник і дієприслівниковий зворот майже завжди виділяється комами.
Прислівник – незмінна частина мови, що виражає різні види ознак (основне питання – як?): швидко, весело.
Розряди
|
На які питання відповідають |
Приклади |
Спосіб дії |
як? яким способом? |
швидко, пішки, добре, верхи, по-українськи, потроху, розумно, дзвінко, зручно, разом, навприсядки |
Міра і ступінь дії |
скільки? наскільки? в якій мірі? |
вдвоє, натроє, багато, мало, дуже, зовсім, занадто, набагато, надзвичайно, дотла, трохи, значно, цілком |
Місце дії |
де? куди? звідки? |
там, тут, туди, сюди, додолу, звідти, здалеку, ліворуч, угорі, внизу, додому, знадвору, прямо, убік |
Час дії |
коли? З (до) якого часу? |
увечері, зранку, сьогодні, нині, тепер, довіку,-торік, завжди, відтоді, рано, пізно, поночі |
Причина дії |
чому? через що? з якої причини? |
згарячу, спросоння, зопалу, зозла, спересердя, мимоволі, знічев’я, ненароком |
Мета дії |
для чого? навіщо? з якою метою? |
наперекір, навмисне, напоказ, на щастя |
Службові частини мови:
Прийменник – допомагає створювати відмінки, стоїть перед іменником (прикметник, числівник, займенник). ПРИЙМЕННИК НЕ МОЖЛИВО ВИКИНУТИ З РЕЧЕННЯ: у, на, про, через, біля, за, з.
Сполучник – об’єднує два однакових слова або граматичні основи:
Сурядні сполучники:
— єднальні: і, й, та (=і), та й, і... і, ні... ні, ані... ані, також, не тільки... а й
— протиставні та зіставні: а, але, та (=але), зате, проте, однак, так
— розділові: або, чи, або... або, чи... чи, то... то, чи то... чи то, не то... не то
Підрядні: що, бо, тому, щоб, коли.
— Підрядні порівняльні сполучники: як, мов, ніби, наче.
Частка – надає слову нового значення, ЇЇ ЛЕГКО МОЖНА ВИКИНУТИ З РЕЧЕННЯ: б, не, хай, нехай, ж, тільки, навіть.
Детальніше як розрізняти прийменник, сполучник і частку – в цій статті.
Вигук – звуконаслідування: гав, няв, кукуріку, почуття – ой, ах, Божечки.
Увага! Хитринки з теми частини мови - тут.
Увага! Тренувальні тести з теми
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
автор - Леся Скорик © "Світ слова"
Читайте також інші теми розділу "Фонетика" та "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір,"Синтаксис.Пунктуація" згідно вимог ЗНО.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису