Тихої печалі

Смуток навіяний

Спогадом любові.

Втрачені причали,

Зв'язки розірвані.

З рідними по крові.

Там, за небосхилом,

Зорями ясними

Нам вони сяють.

Зустрічі з Богом

Янгольськими крилами

Мене чекають.

1.11.06

автор - Леся Скорик © "Світ слова"