Віддаю свою печаль.

Пам'ять залишу.

Вже до тебе не піду

Я по споришу.

Вже тобі не принесу

Я свої жалі.

Не розкажеш ти мені

Де є край землі.

Я за тебе помолюсь

В ніченьку ясну

І молитвою озвусь

Як встану зі сну.

Своїм внукам розкажу

Про їх власний рід.

Як мій дід шоферував

Аж до схилу літ.

Як то два мої дядьки

В другу світові

В німців цупили дроти,

Солодке й дратву.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"