Сторінка 2 із 4
А Іван де? Де коханий?
Обіцявся повернуть.
Може з світу збув поганин
Боже, як їй бідній буть.
Нащо жиєш, білий світе?
Горя мало лиш тобі.
В небі виє вовком вітер,
Зорі блимають в журбі.
Як згадає... серце мліє,
Сльози краплять, як роса.
Боже милий пожалій нас.
Смерті скосить хай коса.
Та не чує любий Боже
Порятунку не має мені
Встала, попереду знову дороги
А попереду лиха ще дні.
Довго буде мандрувати
Понівечена душа.
Під тинами ночувати,
Псам давати одкоша.
автор - Леся Скорик © "Світ слова"