40. У рядках

Розумненький був чоловік,

Нехай не вадить, як не чує,

Та в даленій дуже жив він вік.

Не так тепер і в пеклі стало,

Як в старину колись бувало

І як покійник напиав

Ідеться про

А Гомера

Б Вергілія

В Овідія

Г Софокла

Д Горація

41. «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам'ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана...»

А Наума Дрота

Б Мартина Борулі

В Максима Гримача

Г Омелька Кайдаша

Д Івана Дідуха

42. Слова «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними» характеризують

А Марійку Федорчук

Б Меланію Черевань

В Настю Дрот

Г Явдоху Ґудзь

Д Марусю Кайдашиху