Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

Категорія Лексикологія. Фразеологія

Закріпи знання з тренувальними тестами!
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Ласкаво просимо в "Світ слова"

Підготовка до ЗНО з української мови та літератури
індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова"
Запис за телефоном (viber) 0664302060

Порівняймо два речення:

1. Автомобіль виїхав за місто в поле.

2. Хіба це автомобіль – це ж равлик якийсь, черепаха, застряг серед дикого поля!

Хоча слова в обох реченнях вжиті одні і ті ж: автомобіль, поле, однак вони відрізняються одне від одного емоційним забарвленням, тобто настроєм, з яким вони вимовляються, почуттями, які вони викликають у слухача або читача.

Перше речення складається з нейтральної лексики. До речі, більшість слів саме такими і є. Проте у певних мовленнєвих ситуаціях, як от в наведеній в другому реченні – слова стають емоційно забарвленими. Таке забарвлення називається контекстним або ситуативним. Вміння письменника створити такий контекст, у якому слово набуде протилежного звучання, яскраво демонструє Тарас Шевченко в рядках поеми «Кавказ»: «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава». Вислів «цар-батюшка» або в шевченковій інтерпретації «батюшка-цар» в царській Росії мав позитивне емоційне забарвлення, викликав замилування, патріотичні почуття. Проте розташувавши епітет ««батюшка-цар» в одному ряді із собаками, адже хорт – це мисливський пес, поряд із псарями (тими, хто доглядає собак), автор нівелював величне і пафосне сприйняття царя.

Читати продовження теми "Нейтральна й емоційно забарвлена лексика (продовження)"